Поряд

Дозволь мені просто бути.
Так як народжуються з вуст слова чи
як родимка на плечі, прихована під
соромом одягу.
Дозволь мені просто бути.
Як аркуші сизого паперу,
що птахами відлітає на Південь,
як плямка смородини на комірці
чи як перо,
історії з-під якого торкають душу,
потрапляючи прямо в ціль.
Дозволь мені просто бути.
Як келих вина за твоїм обідом,
як зворушливий потиск руки старого друга.
Чи як хибне рішення, яке ти, вагаючись,
знову приймаєш вдруге.
Дозволь мені просто бути.
Так як сон торкається ліжка,
як відчай межує на перетині невимовного щастя
і такого завжди невчасного горя.
Дозволь мені просто бути…
Поряд.