Шум. Галасливий натовп. Безліч слів, нарікань, обурення. І все з різних причин: хтось загубив мобільний телефон посеред вулиці, хтось забув удома якусь важливу річ, зазвичай це шматок паперу, від якого може залежити подальше майбутнє. Усе це заполоняє вулиці нашого міста. Вдень, воно схоже на вулик. Вночі, на заспокоєну дитину, яка втомилась. Чому дитину? Тому що всі ми, коли спимо, трошки схожі на дітей, бо в цей час не думаємо, як виглядаємо.
А сни – це взагалі окремий світ. Дивний, казковий, яскравий, часом сумний, або страшний. Але ж наш. У кожного – свій, єдиний і неповторний. Він єдиний може так відтворити бажання та жахіття, які заховані десь глибоко у душі.
Та ось, я наприклад, через сни розумію чого хочу, бо в реальному житті чогось не можу зізнатися собі у цьому.
Взагалі дуже б хотілося мати маленьку плівку і камеру, яка записувала ці творіння мозку і душі у стані спокою.
Ось така собі мрія.
написала фиг знает когда, перечитала, а таки что-то в этом есть:)
А сни – це взагалі окремий світ. Дивний, казковий, яскравий, часом сумний, або страшний. Але ж наш. У кожного – свій, єдиний і неповторний. Він єдиний може так відтворити бажання та жахіття, які заховані десь глибоко у душі.
Та ось, я наприклад, через сни розумію чого хочу, бо в реальному житті чогось не можу зізнатися собі у цьому.
Взагалі дуже б хотілося мати маленьку плівку і камеру, яка записувала ці творіння мозку і душі у стані спокою.
Ось така собі мрія.
написала фиг знает когда, перечитала, а таки что-то в этом есть:)
Комментариев нет:
Отправить комментарий